Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день у цьому році для випускників початкової школи.
Найрадісніший, бо для них закінчується навчальний рік, попереду чекають канікули і чудовий відпочинок. 
А найсумніший – бо вони прощаються зі своїм затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали і сміялися, прощаються з початковою школою, яка стала першою важливою сходинкою у їхньому дитячому безтурботному житті.
Вишиванка - національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний звʼязок багатьох поколінь, звʼязок, що не переривається віками.
Вишиванка для України як молитва. Особливий одяг, в якому хочеться мріяти, в якому ясніше розумієш своє коріння, в якому чіткіше відчуваєш відповідальність за майбутнє.
Бережімо наші вишиванки, бо це наш генетичний код!
Памʼятаймо, що ми незламний народ. Наша сила і міць у єдності!Найдорожчою людиною у житті кожного з нас завжди є, була і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині руки. Перша пісня – мамина, перше знайомство з квітами, птахами, книжкою подарувала мама. Першу іграшку подала мама, і перша порада – теж мамина.
Мама – найкраща, найдорожча, єдина. Вона – завжди поруч.Вся гімназійна родина зібралася разом, щоб привітати наших наймиліших, найдобріших та найрідніших матусь. 
Наші мами-янголи заслуговують на найкращі слова вдячності, найдзвінкіші весняні пісні та найзапальніші танці. 
Щемливі емоції переплелися із зосередженістю та стараннями: з допомогою дітей матусі виготовили янголів, символів цього дня.
В повітрі пахло пʼянкими квітами, ароматною кавою, весняним духом та материнським теплом.Насичений день, сповнений яскравих барв гуцульського національного одягу, дзвінких переливів співанок та мелодій гуцульських танців. Саме ...
